День сурка

лютий 02, 2018

2 лютого – День сурка. Це дивне свято, запозичене у американців, вкорінилося і на нашій землі. Та чи справді воно таке вже американське? Чому саме 2-го лютого? І до чого тут сурок? Пропоную розібратись.

По-перше – хто такий сурок? Ось, наприклад, бабака ми всі знаємо – шанована тварина, прикрашає герб Куп’янська понад 200 років. Є символом нашого міста. А сурок?... Виявляється це одна й та ж істота, просто назва «сурок» притаманна більше російській мові, у той час як українською звіра зовуть бабак або ж байбак. Існує їх багато видів, нашого ж сусіда зовуть – бабак степовий (лат. Marmota bobak).

бабак степовий
бабак степовий у куп'янську

По-друге, що стосується Америки… Існує цілком достовірна інформація, що до Америки свято бабака завезли емігранти з Німеччини. А поширення у Новому Світі воно набуло у середині ХІХ сторіччя. При цьому варто зазначити, що німці звикли будити посеред зими борсука, та от біда – не було у тій місцині борсуків! Та не пропадати ж святу через таку дрібницю – от і довелося віддуватися бабакам! Тож коріння у свята ніяк не американське. А хто ж напоумив німців? Існує не дуже достовірна інформація, нібито ще давні римляни не давали виспатися звірам узимку, але будили вони не борсука і не бабака, а… їжака. Мовляв, саме звідтіль і походить це свято. Та ось, на жаль, не має серед знайомих ні одного давнього римлянина, щоб достеменно з’ясувати, тож приходиться вірити на слово. До речі, «знаючі люди» кажуть, що святкували римляни «День їжака» саме 2-го лютого. Хм… ось ми й вийшли на дату…

Тож, по-третє, власне, чому саме 2-ге лютого?! Яка весна? – зима надворі! Хай звірятко поспить! Але дата обрана не випадково – саме приблизно на цей час випадає середина між зимовим сонцестоянням (свято народження Нового сонця) і весняним рівноденням, а цей момент сонячного циклу, ще з прадавніх часів, вважався особливим. Від нього починався цикл язичницьких свят присвячений зустрічі весни. У цей день Зима вперше зустрічалася з Весною, і вони змагалася, хто візьме гору. Згодом прийшло християнство, і вже не вперше «модифікувало» старе язичницьке свято на свій лад, назвавши його – Стрітення Господнє. Біблійна основа «нового» свята – також зустріч, але на цей раз Ісуса Христа зі старцем Сімеоном, який чекав на появу Спасителя багато років. Відзначають його в пам'ять про те, як Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження.

Стрітення Господнє картина

Ви, мабуть, мені заперечите, що Стрітення святкують 15-го лютого, а не 2-го. Ні! – і католики і православні відзначають Стрітення 2-го лютого, але все залежить від календаря, яким вони послуговуються. У Західному світі, де Церква і Держава живе за єдиним Григоріанським календарем плутанини не має – Стрітення відзначають 2-го лютого (разом із Днем бабака, до речі), але наша православна церква, що живе за старим Юліанським календарем відстає від «світського» на 13 діб. Тож «церковне» 2-ге число відповідає 15-му числу «мирського» календаря. Якось так… (До речі, так само відбувається і плутанина з Різдвом). Відтак вже не здається дивним, що свято зустрічі Зими і Весни, завуальоване під різними назвами збігається у даті, і припадає на сьогоднішній день! От, щоправда, турбувати звірів посеред зими на наших теренах заведено не було. Бабакам/борсукам/їжакам у нас давали виспатись, а спостерігали у цей день за півнем. Якщо нап’ється у цей день він з калюжі води – чекай довгої зими, якщо ж на дворі мороз, і ніяких калюж немає, то весна буде ранньою і дружною.

Повертаючись до свята бабака, варто зазначити, що його популярністю у нас, ми насамперед повинні завдячувати відомому американському фільму з однойменною назвою – «День сурка». А починаючи з 2004 року у нас з’явився і власний слобожанський синоптик – бабак Тимко, що мешкає на біостанції Харківського національного університету у с. Гайдари на Зміївщині.

<Бабак Тимко Бабак Тимко

Для куп’янчан День бабака – це подвійне свято, адже бабак, окрім іншого, є символом нашого міста з 1781 року, а нашим сусідом – споконвіку.

герб Куп'янська Сторінка з гербовника П. П. фон Вінклера
бабак степовий на околицях Куп'янська Бабак степовий на околицях Куп'янська

Описуючи герб Куп’янська у 1858 році Філарет Гумільов у своїй праці «Історико-статистичний опис Харківської єпархії» зазначав таке:

«Герб міста – сурок у золотому полі – символ степняків. Мешканці Куп’янська, особливо при тій особливості, що більшість прихожан куп’янських храмів проживають по хуторам, мають добродушність степних звірків».

За радянських часів герб Куп’янська «хизувався» крилатим колесом і золотавим колосом, і лише 29 грудня 2000 року рішенням сесії міської ради Куп’янська бабак знову повернувся на наш герб.

Герб Ку'янська за Радянських часів

Тож радо вітаю усіх із Днем бабака і бажаю якнайскорішої весни! Адже, як не крути «не к Різдву йде, а к Великодню»!